схилений

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до схилити. || схи́лено, безос. присудк. сл.

2) у знач. прикм. Який схилився, роблячи що-небудь; який зігнув верхню частину тулуба. || Який спустився донизу, перекосившись від часу, від своєї ваги тощо.